Основи цивільного захисту. 10 клас. Тема 3/1

Тема №3  «Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях»

Мета уроку:

@ ознайомити з основними принципами і способами захисту населення під час надзвичайної ситуації;

@ вивчити порядок і сигнали оповіщення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій;

@ удосконалити дії днювального щодо оповіщення тривоги чи пожежі;

@ узагальнити знання про прилади радіаційної розвідки, надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру;

@ виховувати у учнів впевненість в діях за сигналами оповіщення в разі надзвичайних ситуацій.

Базові поняття та терміни:  надзвичайна ситуація, оповіщення про НС, сигнали оповіщення про виникнення НС, дії населення за сигналами оповіщення.

Основна частина (вивчення нового матеріалу)

П.1. Поняття про надзвичайну ситуацію.

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Екологічна обстановка у світі за останні роки погіршилась і вважається несприятливою. Надзвичайні ситуації від стихійних лих, аварії і катастрофи на підприємстві і транспорті супроводжуються загибеллю людей, руйнуванням населених пунктів, забрудненням і зараженням довкілля. Політична нестабільність у світі приводить до розв’язання конфліктів між державами воєнними засобами, результатом яких також є руйнування населених пунктів та жертви серед цивільного населення. Зниження масштабів людських втрат та матеріальних збитків, запобігання надзвичайним ситуаціям мирного і воєнного часу, ліквідація їх наслідків є важливою загальнодержавною проблемою і одним з найважливіших завдань органів державного управління, спеціалістів ЦЗ і населення.  Надзвичайні ситуації класифікують за такими ознаками:

-  за характером (природний, техногенний, воєнний, соціально-політичний)  походження подій, які призводять до НС;

-         відповідно до територіального поширення та обсягів  заподіяних збитків;

-         за загальною причиною виникнення;

-         за видом;

-         за наслідками, термінами та масштабами прояву.  

Створення ефективного механізму оцінювання події, що відбулася або може відбутися у прогнозований період; визначення ступеня реагування на відповідному рівні управління складають мету класифікації НС.

Виходячи з характеру походження подій, від яких виникають НС на території України, розрізняють:

-  надзвичайні ситуації мирного характеру, які в свою чергу поділяються на НС природного, техногенного і соціально-політичного характеру;

-  надзвичайні ситуації воєнного характеру.

Визначення надзвичайних ситуацій такі.

НС природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація грунтів, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, масове ураження рослин, зміна стану водних ресурсів.

НС техногенного характеру – транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи, аварії з викидом небезпечних хімічних, реактивних і біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах, гідродинамічні аварії на дамбах та інше.

НС соціально-політичного характеру (пов’язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування) – здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і утримання важливих об’єктів, ядерних установок, систем зв’язку, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна); викрадення чи знищення суден, встановлення вибухових приладів у громадських місцях, крадіжка зброї тощо.

Аварія -  це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті або на території загрозу для життя і здоров’я людей і приводить до руйнування будівель, споруд, обладнання, транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа – великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких трагічних  наслідків.

Класифікація НС за їх територіальним поширенням.

В залежності від територіального поширення, обсягів збитків, кількості загиблих, визначають чотири рівні надзвичайної ситуації за класифікаційними ознаками.

НС загальнодержавного рівня  - це НС, яка розвивається на території двох та більше областей ( ресурс ліквідації >1-го відс. бюджету).

НС регіонального рівня - …двох і  > адм-х районів (те ж).

НС місцевого рівня – це НС, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкта, загрожує поширенням ситуації (ресурси на ліквідацію перевищують власні можливості об’єкта).

НС об’єктового рівня – це НС, яка розгортається на самому об’єкті і не виходить за його межі.

Крім того, класифікація природних і  техногенних НС може бути і за такими ознаками:

-  загальна причина виникнення,  характер походження подій, вид, наслідки, терміни та масштаби прояву.
Причини виникнення НС
- надзвичайне техногенне навантаження території;

- значний моральний та фізичний знос виробничих фондів;

- погіршення матеріально-технічного забезпечення, зниження виробничої і технологічної  дисципліни;

- незадовільний стан збереження, утилізації високотоксичних і др. відходів;

- ігнорування економічних факторів, вимог, стандартів;

- недостатня увага керівників органів державного управління заходам запобігання НС природного і  техногенного характеру;

- відсутність сучасних систем управління небезпечними процесами;

- низька професійна підготовка персоналу та населення до дій в екстремальних умовах;

- дефіцит кваліфікованих кадрів;

-  низький рівень застосування ресурсозберігаючих і екологобезпечних технологій.    

НС природного характеру.

Стихійні лиха – це небезпечні природні явища, процеси атмосферного, гідрологічного, геологічного, біосферного або іншого походження таких масштабів, які призводять до катастрофічних ситуацій з раптовим порушенням систем життєдіяльності населення, руйнуванням об’єктів народного господарства, що у свою чергу може спричинити аварії і катастрофи.

Справжнім лихом є землетруси, повені, зсуви, селеві потоки, бурі, урагани, снігові заноси, пожежі лісів, торфу, полів і населених пунктів.  Кожне с. л. має свої причини виникнення, притаманні тільки йому особливості впливу на навколишнє середовище, фізичну суть і рушійні сили. Проте їм характерні й загальні властивості – це великий просторовий захват, сильна психологічна дія на населення і значний вплив на навколишнє середовище.

В Україні є такі НС  природного походження:

-  небезпечні геологічні явища: зсуви, обвали, осипки, просадки земної поверхні; 

-  небезпечні метеорологічні явища: зливи, урагани, сильні снігопади і гради, ожеледь;

-  небезпечні гідрологічні явища: повені, паводки, підвищення рівня грунтових вод;

-  природні пожежі лісових та торф’яних масивів;

-  масові інфекції та хвороби людей, тварин, рослин.

Землетруси – це сейсмічні явища, які виникають у результаті раптових зміщень і розривів у корі й більш глибоких шарах землі або внаслідок вулканічних і обвальних явищ, коли на великі відстані передаються пружні хвилі. Залежно від причин і місця виникнення землетрусів є тектонічні, вулканічні, обвальні й моретруси.

Землетруси  характеризуються:

-  руйнуванням споруд, під уламки яких потрапляють люди;

-  виникненням масових пожеж і виробничих аварій;

-  затопленням населених пунктів і цілих районів;

-  отруєнням газами при вулканічних виверженнях;

-  ураженням пюдей і загорянням  населених пунктів від вогнево-рідкої лави;

-  провалом населених пунктів при обвальних землетрусах;

-  руйнуванням і змиваннням населених пунктів хвилями цунамі;

НС техногенного характеру (аварії і катастрофи)

Виробнича аварія – це раптова зупинка роботи або порушення установленого процесу виробництва, яка приводить до пошкодження або знищення матеріальних цінностей, травмування або загибелі людей.

Найбільш типовий вражаючий фактор – вибухи, інтенсивні пожежі, отруєння людей рідинами і газами, завали виробничих будівель, ураження людей ел. струмом, затоплення виробництва разом з людьми, негативною психологічною дією на людей.

Транспортні аварії (катастрофи) мають такі причини:

-  несправності засобів сигналізації, централізації та блокування;

-  несправності колій та рухомого складу;

-  помилки диспетчерів, неуважність машиністів;

-  сходження рухомого складу з колії, наїзди на перегонах, пожежі у вагонах;

-  авіаційні неполадки.

Причини ДТП:  порушення правил дорожнього руху, перевищення швидкості, недостатня підготовка водіїв їх слабка реакція, технічні несправності автомобілів, нетверезий стан, незадовільний стан доріг, неосвітлені ділянки рем.робіт, відсутність знаків про попередження небезпеки, несправність сигналізації на залізничних переїздах; порушення дорожнього руху пішоходами.

Радіаційно небезпечні об’єкти – на яких використовуються, виготовляються, зберігаються або транспортуються радіоактивні, хімічні й біологічні речовини, пожежовибухові, гідротехнічні й транспортні споруди, а також інші об’єкти,що створюють загрозу виникнення НС є потенційно небезпечними об’єктами. Особливо небезпечні РНО:  АЕС, підприємства з виготовлення і переробки ядерного палива, підприємства поховання ядерних відходів, ядерні енергетичні установки. Серед аварій найбільш небезпечні радіаційні аварії- це аварії з викидом радіоактивних речовин або іонізуючих випромінювань за пректні межі.

Хімічно небезпечні об’єкти:

-  заводи і комбінати хімічної промисловості;

-  нафтопереробні заводи;

-  інші заводи, що використовують СДЯР (сильнодіючі ядучі речовини);

-  підприємства з холодильними установками;

-  залізничні станції, де концентрується продукція хімічних виробництв, склади з їх запасами.

Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти – це  металургійні, машинобудівні підприємства та інші, нафто-, газо-, аміакопроводи, нафтогазопроводи і вугільні шахти. Причини вибухів – пари легкозаймистих рідин або газів і джерела запалювання (іскра, сигарети).

Об’єкти комунального господарства. 

Гідродинамічні аварії- це аварія на гідротехнічній споруді, коли вода поширюється з великою швидкістю, що створює загрозу НС техногенного характеру. 

Пожежа – це стихійне поширення горіння, яке виявляється в нищівній дії вогню, що вийшов з-під контролю людини. Пожежі виникають від світлового випромінювання ядерного вибуху, від звичайних засобів ураження, спеціальних (терміт, білий фосфор), від розряду блискавки, самозапалювання сіна й торфу, іскри, недопалка, механічного нагрівання.

П.2. Сигнали і порядок оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.

Зміст інформації  становить відомості про НС, а також заходи реагування на них. Інформація і оповіщення про  загрозу і виникнення НС є головними елементами  всієї системи захисту населення. Для цього створена система оповіщення – це організаційно-технічне об’єднання засобів для передачі сигналів і розпоряджень органів управління ЦЗ. Основою системи оповіщення є автоматизована система оповіщення мережі зв’язку та радіомовлення, а також спеціальні засоби (сирени). Ця система створюється завчасно на базі загальнодержавної мережі зв’язку і поділяється на державну і територіальну. Вона забезпечує оповіщення населення, поєднавши місцеву телефонну мережу для подачі сигналу “Увага всім!” та повну інформацію за допомогою засобів радіомовлення й телебачення.

Сигнали передаються каналами зв’язку, радіотрансляційними мережами і засобами телебачення. Одночасно з інформацією про НС передаються вказівки про порядок дій формувань ЦЗ і населення. Керівним документом є «Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях» затверджене постановою КМУ від 15.02. 1999р. №192.

Для своєчасного попередження населення введені сигнали попередження населення у мирний і воєнний час.

Сигнал  “Увага всім” повідомляє населення про надзвичайну обстановку в мирний час і на випадок загрози нападу противника у воєнний час. Сигнал подається органами ЦЗ за допомогою сирени і виробничих гудків. Тривалі гудки означають попереджувальний сигнал.

За цим сигналом населення повинно вмикати засоби теле- та радіомовлення для прийому мовного повідомлення.

Тексти звернень до населення повинні передаватись державною мовою, якою користується більшість населення в регіоні.

На пунктах управління закладені варіанти текстів для передання повідомлення з різних ситуацій.

Правила поведінки населення за сигналами оповіщення ЦЗ встановлюються заздалегідь стосовно всього населення, для об’єктів, а також визначаються конкретні дії. Відповідальність за оповіщення покладається на територіальні органи ЦЗ.

В мирний час:

-         при аварії на АЕС;

-         при аварії на хімічному об’єкті;

-         при землетрусі;

-         при повені та інших НС.

Сигнали і варіанти оповіщення населення в мирний час такі.

“Аварія на атомній електростанції”.  Повідомляється місце, час, масштаби аварії, інформація про радіаційну обстановку та дії населення.

“Аварія на хімічно небезпечному об’єкті”. Повідомляється місце, час, масштаби аварії, інформація про можливе хімічне зараження території, напрямок та швидкість можливого руху зараженого повітря, райони, яким загрожує небезпека. Дається інформація про поведінку населення.

“Землетрус”. Подається повідомлення про загрозу землетрусу або його початок.

“Затоплення”. Повідомляється район, в якому очікується затоплення в результаті підйому рівня води  в річці чи чи аварії дамби.

“Штормове попередження”. Подається інформація для населення про посиленння вітру.

При аварії на хімічно небезпечному об’єкті.

«Увага! Говорить штаб цивільного захисту.

Громадяни! Сталася аварія на __________ із викидом небезпечних хімічних речовин – __________. Хмара зараженого повітря розповсюджується в напрямі __________.

У зв’язку з цим населенню, що проживає по вулицях _________ необхідно знаходитись у приміщеннях, провести додаткову герметизацію своїх квартир (будинків). Населенню, що проживає по вулицях _________ негайно покинути житлові будинки, приміщення установ, підприємств, організацій і вийти в район _________.

Про державну інформацію оповістити сусідів. Надалі діяти відповідно до вказівок штабу ЦЗ».

 

На воєнний час:

-         при виникненні «повітряної небезпеки»;

-         при закінченні «повітряної небезпеки»;

-         при загрозі хімічного зараження;

-         при загрозі радіоактивного зараження.

Сигнал “Повітряна тривога” подається для всього населення, яке попереджається про небезпеку ураження противником даного району. По радіо передається текст: “Увага! Увага! Повітряна тривога! Повітряна тривога!”. Одночасно сигнал дублюється сиренами, гудками підприємств і транспорту. Тривалість сигналу 2-3 хв.

Сигнал “Відбій повітряної тривоги”.  Органами ЦЗ по радіо передається текст: “Увага! Увага! Громадяни! Відбій повітряної тривоги!”.

Сигнал “Радіаційна небезпека”. Подається в населених пунктах і в районах, в напрямку яких рухається радіоактивна хмара, що утворилася від вибуху ядерного боєприпасу.

Сигнал “Хімічна тривога” подається у разі загрози або безпосереднього виявлення хімічного або бактеріологічного нападу (зараження).

Загроза нападу противника.

Коли виникає загроза нападу противника, місцеві органи влади і штаб ЦЗ через засоби масової інформації передають постанови і розпорядження про порядок дії населення. З цього часу радіоточки, телевізори повинні бути постійно увімкненими для прийому нових повідомлень.

Безпосередня небезпека ударів ворога.

Якщо існує безпосередня небезпека ударів ворога з повітря або загроза хімічного чи радіоактивного зараження, спочатку подається сигнал «Увага всім!», а потім по радіо і телебаченню передається коротке повідомлення про порядок дії і правила поведінки.

Наприклад:

«Увага! Говорить штаб ЦЗ.

Громадяни! Повітряна тривога.

Відключіть світло, газ, воду, нагрівальні прилади. Візьміть засоби індивідуального захисту, документи, запас продуктів і води. Попередьте сусідів, допоможіть хворим і літнім людям.

Якнайшвидше дійдіть до захисної споруди або заховайтесь на місцевості.

Зберігайте спокій і порядок. Будьте уважні до повідомлень штабу ЦЗ».

П.3. Дії населення по сигналам оповіщення.

3.1. Дії населення з отримання сигналу “Увага всім”:

-включити радіо, телевізор і прослухати текст інформації про дії населення після одержання сигналу;

після одержання інформації необхідно виконати всі вказівки тексту інформації сигналу.

3.2. “Аварія на атомній електростанції”. 

Дії  населення при загрозі забруднення РР:

-         провести герметизацію житлових, виробничих і складських приміщень;

-         провести заходи захисту від РР сільгосп. тварин, кормів, урожаю, продуктів харчування та води;

-         прийняти йодні препарати;

-         надалі діяти відповідно до вказівок штабу органів ЦЗ.

3.3. “Аварія на хімічно небезпечному об’єкті”.

Дії населення:

-         залежно від обстановки: залишатися на місці, у закритих житлових приміщеннях, на робочих місцях чи залишати їх і застосувавши засоби індивідуального захисту, вирушити на місця збору для евакуації або в захисні споруди;

-         надалі діяти відповідно до вказівок штабу органів ЦЗ.

3.4. “Землетрус”.

-   відключити газ, воду, електроенергію, погасити вогонь у печах;

-   повідомити сусідів про одержану інформацію;

-   взяти необхідний одяг, документи, продукти харчування, вийти на вулицю і розміститися на відкритій місцевості на безпечній відстані від будинків, споруд, ліній електропередачі.

3.5. “Затоплення”.

Дії населення, яке проживає в даному районі:

- взяти необхідні речі, документи, продукти харчування, воду, виключити електроенергію, відключити газ і зібратись у вказаному місці для евакуації;

- повідомити сусідів про стихійне лихо і надалі слухати інформацію штабу органів управління ЦЗ.

3.6. “Штормове попередження”.

- зачинити вікна, двері;

- зачинити в приміщеннях сільськогосподарських тварин;

- повідомити сусідів;

- по можливості, перейти в підвали, погреби. 

3.7. Сигнал “Повітряна тривога”.

-  на об’єктах припиняють роботу, транспорт зупиняється  і все населення укривається в захисних  спорудах;

-   там, де неможливо через технологічний процес або через вимоги безпеки зупинити виробництво, залишаються чергові, для яких мають бути захисні споруди;

-   в усіх випадках необхідно діяти швидко, але спокійно, впевнено, без паніки, суворо дотримуватися правил поведінки, вказівок органів ЦЗ.

Сигнал “Відбій повітряної тривоги”.  За цим сигналом населення залишає захисні споруди і повертається на свої робочі місця і в житла.

3.8. Сигнал “Радіаційна небезпека”.

-  вийняти з індивідуальної аптечки АІ-2 шість таблеток радіозахисного препарату №1 із гнізда 4, надіти респіратор, протипилову пов’язку, ватно-марлеву маску або протигаз;

-   взяти запас продуктів, документи, медикаменти, предмети першої потреби;

-   направитися у сховище або ПРУ.

3.9. Сигнал “Хімічна тривога”.

-  прийняти з аптечки АІ-2 одну таблетку препарату при отруєнні фосфорорганічними речовинами з гнізда 2 або 5 таблеток протибактеріального препарату “ 1 з гнізда 5, швидко надіти протигаз, а за необхідності – і засоби захисту шкіри;

-   при можливості укритися в захисних спорудах, або в житлових чи виробничих приміщеннях.

Домашнє завдання

Прочитати відповідний параграф підручника «Захист Вітчизни. 10-11 клас» ред. Бака, ст. 232-236, 270-272; підручника «Захист Вітчизни. 10 клас» ред. Пашко, параграф 28-30, 32.

Вивчити сигнали оповіщення.