Сухопутні війська Збройних Сил України
Сухопутні війська Збройних Сил України були сформовані у складі Збройних Сил України на підставі Указу Президента України відповідно до статті 4 Закону України “Про Збройні Сили України” у 1996 році.
Половина бойового складу Збройних Сил України — це Сухопутні війська. Сьогодні, базуючись саме на Сухопутних військах, в державі створюється сучасна модель Збройних Сил України — оптимальних за чисельністю, мобільних, добре озброєних, всебічно забезпечених і навчених військ, спроможних виконувати покладені на них завдання у будь-яких умовах.
Сухопутні війська є головним носієм бойової могутності Збройних Сил незалежної Української держави. За своїм призначенням та обсягом покладених на них завдань вони відіграють вирішальну роль у виконанні Збройними Силами України своїх функціональних завдань як у мирний, так і у воєнний час, що успішно демонструють військові частини та підрозділи Сухопутних військ під час участі у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Майже за 3 роки ведення бойових дій за особисту мужність та героїзм 18 військовослужбовців Збройних Сил України удостоєні високого звання «Герой України», 13 з них — представники Сухопутних військ Збройних Сил України.
Сучасні Сухопутні війська Збройних Сил України — це міцний моноліт механізованих і танкових військ, ракетних військ і артилерії, армійської авіації, частин і підрозділів протиповітряної оборони, спеціальних військ, частин та установ технічного та тилового забезпечення.
На теперішній час Сухопутні війська Збройних Сил України організаційно складаються з Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, оперативних командувань «Південь», «Північ», «Захід», «Схід» та частин безпосереднього підпорядкування Командуванню Сухопутних військ Збройних Сил України. До складу Сухопутних військ Збройних Сил України також входять військово-навчальні заклади.
Бойова підготовка військових частин та підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України спрямовується на нарощування (підтримання) бойових спроможностей щодо виконання визначених завдань з урахуванням бойового досвіду, набутого під час проведення антитерористичної операції.
Досягнення мети бойової підготовки забезпечується реалізацією комплексу спланованих заходів у відповідності до створеної системи підготовки, яка включає:
- індивідуальну підготовку особового складу;
- підготовку органів управління (штабів) тактичної ланки;
- підготовку військових частин (підрозділів).
З метою підвищення боєздатності Сухопутних військ Збройних Сил України продовжується удосконалення системи підготовки особового складу:
- впроваджуються нові підходи у підготовці військ з урахуванням досвіду набутого під час участі в антитерористичній операції та стандартів НАТО;
- переглянуто в цілому систему бойової підготовки з урахуванням переходу на комплектування Збройних Сил України військовослужбовцями строкової служби.
У 2018 навчальному році передбачений міжвідомчій формат проведення заходів підготовки військ із залученням інших військових формувань та правоохоронних органів.
Роди військ Сухопутних військ Збройних Сил України
Механізовані, танкові війська, що складають основу Сухопутних військ Збройних Сил України призначенні для утримання зайнятих районів, рубежів і позицій, відбиттю ударів противника, прориву оборони противника, розгрому його військ, захопленню важливих районів, рубежів і об’єктів, для дій у складі морських та повітряних десантів. До складу механізованих і танкових військ входять механізовані та танкові бригади. На озброєнні механізованих та танкових військ знаходяться танки Т-64, Т-80; бронетранспортери БТР-70, БТР-80; бойові машини піхоти БМП-1, БМП-2, інші зразки озброєння.
Ракетні війська і артилерія — головний засіб вогневого ураження противника в Сухопутних військах. Ракетні війська і артилерія призначені для ураження засобів масового ураження противника, елементів системи високоточної зброї, артилерії, танків, бойових машин піхоти, протитанкових та інших вогневих засобів, живої сили, вертольотів на посадкових майданчиках, засобів протиповітряної оборони, пунктів управління, радіоелектронних засобів, руйнування фортифікаційних споруд противника, дистанційного мінування місцевості, світлового забезпечення, постановки аерозольних (димових) завіс і виконання інших завдань. В бойових операціях вони виконують переважну більшість завдань вогневого ураження противника.
До складу ракетних військ і артилерії Сухопутних військ Збройних Сил України входять військові частини тактичних ракет, військові частини реактивної, гаубичної, гарматної та протитанкової артилерії, а також артилерійської розвідки.
На озброєнні військових частин і підрозділів ракетних військ і артилерії Сухопутних військ Збройних Сил України знаходяться: ракетні комплекси тактичних ракет «Точка», реактивні системи залпового вогню типу «Смерч», «Ураган», «Град», самохідні гармати «Піон», «Геоцинт-С», «Мста-С», «Нона-С», самохідні гаубиці «Акація», «Гвоздика», причіпні гармати «Геоцинт-Б», «Мста-Б», Д-30, протитанковий ракетний комплекс «Штурм-С», та протитанкова гармата «Рапіра», комплекси командирських машин управління 1В12 (гусеничний) та 1В17 (колісний).
Основним завданням розвитку ракетних військ і артилерії Сухопутних військ Збройних Сил України є забезпечення відповідності структури, оснащеності та рівня готовності військових частин і підрозділів ракетних військ і артилерії до вимог сьогодення, поступове формування перспективного обрису ракетних військ і артилерії та втілення в життя головної ідеї розвитку ракетних військ і артилерії — створення розвідувально-вогневої системи, як основної складової єдиної бойової системи.
Війська протиповітряної оборони Сухопутних військ — організаційно входять до складу загальновійськових з’єднань і частин та виконують завдання в єдиній системі протиповітряної оборони держави. Вони призначені для прикриття своїх військ та важливих об’єктів у всіх видах бойових дій (операціях), під час перегрупування (переміщення) та розташування військ на місці. Військові частини і підрозділи військ протиповітряної оборони Сухопутних військ Збройних Сил України беруть участь спільно з Повітряними Силами, іншими видами і родами військ Збройних Сил україни у завоюванні панування в повітрі, ведуть розвідку повітряного противника і оповіщають про нього свої війська, знищують зенітними ракетами і вогнем зенітної артилерії літаки, вертольоти, крилаті ракети і інші повітряні цілі; ведуть боротьбу зі засобами повітряної розвідки, повітряними десантами противника у польоті, у тому числі в умовах застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї та засобів РЕБ.
До складу військ протиповітряної оборони Сухопутних військ Збройних Сил України входять зенітні ракетні полки оперативних командувань, зенітні ракетні, зенітні ракетно-артилерійські, зенітні артилерійські та радіолокаційні підрозділи загальновійськових з’єднань та військових частин.
На озброєнні військ протиповітряної оборони Сухопутних військ Збройних Сил України перебувають зенітні ракетні комплекси «Оса-АКМ», «Стріла-10», зенітні гарматно-ракетні комплекси «Тунгуска», переносні зенітні ракетні комплекси «Ігла» та «Ігла-1», зенітні артилерійські комплекси «Шилка» та ЗУ 23-2, радіолокаційні станції та рухомі пункти управління.
Перспективами розвитку військ протиповітряної оборони Сухопутних військ Збройних Сил України передбачено розвиток системи управління, приведення у відповідність складу та структури військ визначеним завданням, вдосконалення форм і способів застосування та підготовки військ, створення нового та модернізація існуючого озброєння, нарощування спроможностей щодо виявлення й ураження засобів повітряного нападу противника.
Армійська авіація — грізна складова Сухопутних військ Збройних Сил України в сучасному бою, призначена для виконання завдань у різноманітних умовах загальновійськового бою. Частини і підрозділи армійської авіації ведуть розвідку, знищують бойову техніку та живу силу противника при обороні наших військ, здійснюють вогневу підтримку під час наступу чи контратаки, висаджують тактичний десант, доставляють у вказані райони бойову техніку та особовий склад, евакуйовують поранений особовий склад та виконують інші важливі завдання. З’єднання та частини армійської авіації Сухопутних війсь України мають на озброєнні вертольоти типу Мі-8, Мі-24 та їх модифікації, які дозволяють виконувати всі завдання за призначенням. Вертолітники, серед яких багато ветеранів Афганістану, Югославії, інших локальних конфліктів, достойно справляються з покладеними на них повсякденними завданнями в зоні проведення антитерористичної операції, гідно представляють нашу країну у миротворчих операціях, демонструючи високий професійний вишкіл.
Спеціальні війська призначені для забезпечення бойової діяльності Сухопутних військ Збройних Сил України, які мають у своєму складі розвідувальні, інженерні, топографічні частини та підрозділи, військові частини зв’язку, радіохімічного та бактеріологічного захисту та радіоелектронної боротьби.
Військові частини тилу та озброєння Сухопутних військ Збройних Сил України вирішують завдання експлуатації військової техніки та озброєння, забезпечення військових частин основними видами матеріально-технічних засобів, забезпечення статутних умов життя та побуту військовослужбовців.
Організаційна структуру та склад Сухопутних військ Збройних Сил України:
ОФІЦІЙНА СИМВОЛІКА
Миротворча діяльність Сухопутних військ Збройних Сил України
Підтримання міжнародного миру і безпеки є одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики України. Участь у міжнародних миротворчих операціях стала одним з важливих зовнішньополітичних здобутків нашої держави.
Сухопутні війська Збройних Сил України ведуть активну миротворчу діяльність, яка була розпочата у 1992 році.
Основними напрямками миротворчої діяльності Сухопутних військ є:
- військове співробітництво,
- організація та проведення багатонаціональних навчань,
- участь визначених підрозділів (персоналу) в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Близько 1400 військовослужбовців Сухопутних військ Збройних Сил України у 2016 році прийняли участь у наступних багатонаціональних навчаннях на території Україні та за кордоном: українсько-американському командно-штабному навчанні (із залученням військ) Репід Трайдент — 2016″ (Україна), багатонаціональному навчанні «Спрінг Сторм» (Естонська Республіка), багатонаціональному протитанковому тактичному навчанні «Хантер — 2016» " (Литва), багатонаціональному навчанні батальйонного рівня «Комбайн Резолв» (ФРН), командно-штабному навчанні «МІЛЕКС—16» (Греція), батальйонному тактичному навчанні «Айрон Вульф — 2016» " (Литва), багатонаціональному командно-штабному навчанні «Сейбер Гардіан — 2016» (Румунія).
У 2016 році військовослужбовців Сухопутних військ приймали участь у багатонаціональному командно-штабному навчанні із залученням військ «Світла лавина — 2016» (Румунія), багатонаціональному командно-штабному навчанні «REGEX— 2016» (Боснія і Герцеговина), багатонаціональному батальйонному тактичному навчанні «Айрон Сворд — 2016» (Литва).
450 військовослужбовців та 171 одиниця озброєння та військової техніки, з них 14 вертольотів, були залучені до участі у національному контингенті в Косово, Республіка Сербія; 18 окремому вертолітного загоні Місії ООН зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго та 56 окремому вертолітному загоні Місії ООН у Ліберії.
Довідково:
Національний контингент в Косово, Республіка Сербія (ротація 2016 року) формувався на базі військової частини, м. Новоград-Волинський Житомирської обл., командир контингенту — підполковник Красько С.Г.
Суспільно-політична обстановка в районах виконання завдань за призначенням національного контингенту в цілому залишається стабільною. Безпосередніх загроз військовослужбовцям українського національного контингенту на поточний момент не виявлено.
Склад контингенту: о/с — 40 в/сл.,( із них 17 офіцерів), ОВТ — 18 од.
56 окремий вертолітний загін Місії ООН у Ліберії (ротація 2016 року) формувався на військової частини, м. Броди Львівської обл., командир — полковник Розенберг Р.В.
Безпекова ситуація довкола місця розташування контингенту у Ліберії залишається стабільною. Безпосередньої загрози безпеці особового складу загону не виявлено.
Склад контингенту: о/с — 105 в/сл., (із них: 59 офіцери), вертольоти — 3 од.(Мі-8 — 3 од.), ОВТ — 37 од.
18 окремий вертолітний загін Місії ООН у ДР Конго (ротація 2016 року) формувався на базі військової частини, смт. Новий Калинів Львівської обл., командир загону — полковник Вербельчук Ю.В.
Безпекова ситуація в північно-східному регіоні Демократичної Республіки Конго залишається напруженою, зі збереженням негативної динаміки розвитку подій. При цьому, основним дестабілізуючим чинником залишається діяльність груп незаконних збройних формувань на території провінцій Північне Ківу, Південне Ківу і Орієнтале.
Безпосередньої загрози безпеці особового складу контингенту в місцях дислокації (базових таборах) немає.
Склад контингенту: о/с — 250 в/сл., (із них: 127 офіцери), вертольоти Мі-24 — 4 од., Мі-8 — 4 од., ОВТ — 56 од.
Заходи миротворчої діяльності, в яких приймали участь військовослужбовці Сухопутних військ Збройних Сил України сприяли:
- розвитку та зміцненню багатонаціонального співробітництва;
- налагодженню дружніх стосунків між військовослужбовцями Збройних Сил України та інших країн;
- підвищенню рівня взаємосумісності підрозділів та штабів Збройних Сил України, держав-членів і партнерів НАТО;
- розвитку та підвищенню рівня оперативних спроможностей Збройних Сил України до стандартів НАТО;
- підвищенню професійного рівня військовослужбовців.
За значний внесок в обороноздатність країни указом Президента України Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 18 жовтня 1997 року встановлено професійне свято — День Сухопутних військ Збройних Сил України, яке відзначається щорічно 12 грудня.
Повітряні сили Збройних Сил України
Після розпаду Радянського Союзу і проголошення у 1991 році незалежності, Україна успадкувала одне із найпотужніших у Європі авіаційних угруповань із сучасними літальними апаратами. На базі цього угруповання 17 березня 1992 року були створені Військово-Повітряні Сили України.
На час створення Військово-Повітряних Сил на території України дислокувалося 669 військових частин ВПС, у тому числі: 4 повітряні армії (24 ПвА Верховного Головнокомандування, 5 ПвА фронтового призначення, 14 ПвА фронтового призначення, 17 ПвА фронтового призначення), 10 авіаційних дивізій, 56 авіаційних полків, 12 авіаційних баз і полків (навчальних), 3 навчальних центри, 7 військових навчальних закладів. Загальна чисельність цих сил становила 122 тисячі військовослужбовців та 27 тисяч працівників.
У місті Вінниці на базі командування 24 повітряної армії у квітні 1992 року було створено командування ВПС України. З’єднання та частини цієї армії мали на озброєнні сучасні фронтові літаки-бомбардувальники і винищувачі, були основною ударною силою для вирішення оперативних завдань на Південно-Західному театрі воєнних дій з використанням як тактичного ядерного озброєння, так і звичайного керованого і некерованого озброєння. 24 повітряну армію було розформовано, а її бойовий склад передано у підпорядкування 5 та 14 повітряних армій, які призначалися для авіаційної підтримки військ військових округів (фронтів).
Війська Протиповітряної оборони також пройшли складний шлях реформування та розвитку. На момент проголошення державної незалежності на території України знаходилась велика кількість сил та засобів протиповітряної оборони, що залишилися у спадок від колишньої Радянської Армії, попри те Війська Протиповітряної оборони держави потребували оптимізації існуючої структури.
Великою проблемою було те, що на території нашої держави залишався лише фрагмент, частина системи протиповітряної оборони та Військ протиповітряної оборони колишнього СРСР.
Необхідно було провести цілий ряд організаційних заходів, направлених на створення цілісної системи протиповітряної оборони.
5 квітня 1992 року з гідно з Указом Президента України № 209/92 «Про невідкладні заходи щодо будівництва Збройних Сил України» та наказу Міністра оборони України створюється Командування Військ Протиповітряної оборони України.
Війська Протиповітряної оборони України створювалися на базі об`єднань, з`єднань і частин, які на той час дислокувалися на її території.
8-ма окрема армія протиповітряної оборони Військ Протиповітряної оборони колишнього СРСР, яка перейшла під юрисдикцію України в 1991 р., нараховувала близько 270 стартових позицій ЗРК (зенітно-ракетних комплексів) та 7 винищувальних полків, на озброєнні яких знаходились 270 винищувачів.
Ураховуючи досвід реформування збройних сил провідних країн світу у червні 2004 року розпочався процес переходу Збройних Сил України на трьохвидову структуру — Сухопутні Війська, Військово-Морські Сили та Повітряні Сили.
За короткий період було завершено непростий процес формування нового виду Збройних Сил України. Заново були сформовані командування Повітряних Сил, управління повітряних командувань, реформовані понад 300 військових частин Військово-Повітряних Сил та Військ Протиповітряної оборони і вже 1 грудня 2004 року командування Повітряних Сил Збройних Сил України прийняло управління черговими силами у системі протиповітряної оборони держави.
Розпочалося становлення Повітряних Сил як нового виду Збройних Сил України, а 2006 рік був оголошений Роком Повітряних Сил. На підготовці Повітряних Сил Збройних Сил України, оптимізації його бойового і чисельного складу зосереджувалися основні зусилля Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України.
Підсумковим заходом Року Повітряних Сил стало командно-штабне навчання «Чисте небо-2006». За кількістю залучених сил і засобів та обсягом виконаних військами практичних завдань це навчання стало наймасштабнішим з підготовки Повітряних Сил за останні роки. Проведення командно-штабного навчання «Чисте небо-2006» дало можливість перевірити правильність теоретичних положень та вибраних напрямів розвитку, висвітлити проблемні питання в організації підготовки, застосування і всебічного забезпечення Повітряних Сил Збройних Сил України та намітити конкретні заходи для їх вирішення.
У подальшому найбільш масштабними заходами підготовки Повітряних Сил Збройних Сил України були командно-штабні навчання «Артерія-2007», «Рішуча дія-2008», «Морський вузол-2008», операція «Козаки на кризі», «Північний сокіл» (2009-2014 р.р.), "Взаємодія-2010", «Безпечене небо-2011», «Адекватне реагування 2011», "Перспектива-2012".
Високу бойову готовність та професіоналізм продемонстрували чергові сили в ході проведення ігор чемпіонату Європи з футболу («Євро-2012»). До виконання завдань антитерористичного забезпечення залучалось 6 тисяч 520 військовослужбовців, 905 одиниць озброєння і військової техніки, серед яких — 24 літаки, 24 вертольоти, 26 зенітно-ракетних і ракетно-артилерійських комплексів.
Протягом серпня-вересня 2013 року ПС ЗС України прийняли активну участь в міжнародних авіаційних показах в Угорщині, Польщі, Словаччині та Чехії. В цих заходах українські військові льотчики показали високу майстерність під час виконання динамічного показу (в Польщі, Словаччині та Чехії) на літаках Су-27/Су-27 УБ, а також ознайомили гостей авіапоказів з сучасними зразками авіаційної техніки літаками Су-27, Су-25 та Ан-26, які знаходяться на озброєнні ПС ЗС України.
У вересні 2013 року визначені підрозділи авіації, ЗРВ, РТВ приймали участь у виконанні заходів міжвидової підготовки, зокрема під час проведення дослідницьких двохсторонніх командно-штабних навчань «Осінній циклон-2013».
На початку 2014 року Повітряні Сили розпочали виконання заходів, Державної комплексної програми реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року. Разом з тим, протистояння у центрі держави та регіонах, анексія Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, терористична діяльність диверсійних груп та радикально налаштованих сепаратистів на сході країни змусили визначити нові пріоритети військового будівництва.
В органах військового управління та військових частинах Повітряних Сил Збройних Сил України проведено ряд визначених заходів по відновленню та нарощуванню боєздатності.
Досвід застосування Повітряних Сил Збройних Сил України під час особливого періоду у першому півріччі 2014 року ліг в основу подальшого реформування Повітряних Сил Збройних Сил України. Керівництвом Збройних Сил України у повному обсязі погоджено пропозиції Командування Повітряних Сил щодо проведення першочергових заходів по нарощуванню боєздатності виду Збройних Сил, які вирішувалися за рахунок підвищення бойового потенціалу Повітряних Сил Збройних Сил України з зосередженням фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів на виконанні практичних заходів щодо формування нових, оптимізації та нарощування бойових спроможностей існуючих військових частин, реорганізації системи управління військами (силами), тощо.
У 2015 році анексія Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, терористична діяльність диверсійних груп та радикально налаштованих сепаратистів на сході країни змусили визначити нові пріоритети військового будівництва. В органах військового управління і військових частинах Повітряних Сил Збройних Сил України проведено ряд визначених заходів по відновленню та нарощуванню боєздатності.
Виконуючи Мінські домовленості, у проведенні антитерористичної операції бойова авіація не застосовувалася тому основними завданнями, які реалізовувалися у військовій авіації Повітряних Сил полягали передусім у забезпеченні необхідного рівня бойової готовності авіаційних військових частин, підготовка льотного складу до виконання завдань за призначенням вдень та вночі, у простих і складних метеоумовах, забезпечення сил, задіяних в АТО: авіаційна підтримка, повітряні перевезення військ та вантажів.
Протягом 2015 року Повітряні Сили отримали позитивний досвід від передових країн Європи та світу щодо реформування, розвитку та трансформації Повітряних Сил з урахуванням проведення Антирористичної операції в Південно-Східному регіоні держави та організаційних заходів, які відбуваються у Збройних Силах України. Удосконалили взаємодію чергових сил з протиповітряної оборони під час виконання завдань бойового чергування, зокрема під час підготовки та проведення українсько-польського тактичного навчання авіаційних підрозділів «Безпечне небо — 2015».
Досягли визначеними силами та засобами необхідного рівня взаємосумісності та бойових можливостей відповідно до стандартів НАТО під час підготовки та проведення сертифікаційного навчання бойової тактичної групи Європейського Союзу «Коммон Челленж — 2015» та багатонаціонального навчання НАТО «Трайдент Джанкчер — 2015».
У 2016 році, який Президентом України — Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України Петром Порошенком був оголошений роком Повітряних Сил проведено реорганізацію та підвищено ефективність виду, у першу чергу, це стосується протиповітряної оборони.
Головні зусилля Повітряних Сил Збройних Сил України у 2016 році було зосереджено на виконанні завдань із протиповітряної оборони України, угруповань військ (сил), які беруть участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, повітряних перевезень та аеромедичної евакуації поранених і хворих, відновлення справності озброєння та військової техніки, підвищення рівня повітряного вишколу льотного складу та навченості особового складу родів військ.
Для підвищення боєздатності військових частин та підрозділів Повітряних Сил Збройних Сил України протягом 2016 року проведено низку тренувань та навчань із практичним відпрацюванням питань виконання завдань за призначенням як в пунктах постійної дислокації, у визначених районах, так і на військових полігонах Збройних Сил України під керівництвом командувача Повітряних Сил, командирів повітряних командувань та військових частин.
Також протягом 2016 року військові частини та підрозділи Повітряних Сил Збройних Сил України приймали участь в стратегічних заходах підготовки Збройних Сил України за планом та під керівництвом Генерального штабу Збройних Сил України.
Протягом року підготовка військових частин та підрозділів Повітряних Сил здійснювалась під час заходів оперативної (бойової) підготовки шляхом проведення командно-штабних, льотно-тактичних, тактичних, тактико-спеціальних навчань, польових виходів. Крім того, Повітряні Сили Збройних Сил України приймали участь у СКШН «Весняний грім-2016», СКШН «Літня гроза-2016», СКШН «Південний вітер-2016», КШН «Небесний щит-2016», СКШН «Рубіж-2016».
Також, визначені сили та засоби Повітряних Сил прийняли участь у 2-х міжнародних навчаннях на території України та поза її межами (українсько-американське навчання «Сі Бриз — 2016» та командно-штабне навчання НАТО «Трайдент Джанкчер — 2016»).
Під час організації заходів підготовки Повітряних Сил значна увага приділяється впровадженню досвіду набутого військами у ході АТО. З цією метою проводився значний обсяг роботи, одним із напрямків якої було залучення курсантів Харківського національного університету Повітряних Сил до участі у практичних заходах підготовки підрозділів родів військ (тактичні, тактико-спеціальні навчання), а також, участь командирів військових частин та підрозділів, які мають досвід участі в АТО, у проведенні занять з тактичної, тактико-спеціальної підготовки з курсантами ВВНЗ.
Невід’ємною складовою підготовки військових частин авіації, зенітних ракетних та радіотехнічних військ Повітряних Сил протягом 2016 року була підготовка підрозділів охорони, при цьому заходи практичної підготовки підрозділів охорони проходили з використанням полігонів Сухопутних військ та Високомобільних десантних військ ЗС України.
У навчальних центрах та установах Повітряних Сил Збройних Сил України протягом 2016 року пройшли підготовку понад 4 тисячі військовослужбовців.
Протягом 2016 року курсанти 5 курсу льотного факультету Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба вперше пройшли льотну практику у військових частинах та випустилися з досвідом льотної експлуатації бойових літаків.
Серед головних завдань, які сьогодні успішно реалізовуються у Повітряних Силах з урахуванням досвіду проведення антитерористичної операції, є насамперед відновлення інфраструктури та перегляд місць постійної дислокації військових частин Повітряних Сил з урахуванням сучасного безпекового середовища, здійснення поступового переходу органів управління Повітряних Сил на J структуру, прийняту у країнах-членах НАТО, підвищення боєготовності та здатності частин та підрозділів Повітряних Сил до виконання завдань за призначенням, інтенсифікація підготовки Повітряних Сил до виконання завдань за призначенням, закупівля, відновлення та модернізація озброєння та військової техніки.
Окрім того, у Повітряних Силах Збройних Сил України проводиться робота щодо створення випробувального державного полігону для проведення випробувань новітніх і модернізованих зразків ОВТ та проведення заходів бойової підготовки підрозділами Повітряних Сил.
У 2016 році Повітряні Сили змінилися структурно. Спільно з Державним Підприємством обслуговування повітряного руху України «Украероруху» створено чотири сектори відповідальності за повітряний простір України і четверте повітряне командування.
Впродовж цих років, з метою підвищення ефективності та забезпечення належного військово-технічного рівня парку військових літаків та вертольотів Повітряних Сил Збройних Сил України, спільно з авіаційними ремонтними підприємствами України проведено низку заходів.
Зокрема, опановано технології замкнених циклів ремонту основних типів військової авіаційної техніки, індивідуального збільшення встановлених її ресурсних показників та переведення її на експлуатацію за технічним станом.
В плані модернізації авіаційної техніки на авіаційних ремонтних підприємствах, які працюють з максимальною потужністю, здійснюється встановлення на літальні апарати нового та модернізацію штатного обладнання літаків.
Заходи, що проводяться, дозволять модернізувати практично всю номенклатуру авіаційної техніки, що є на озброєнні Збройних Сил України та підвищити коефіцієнт її бойового потенціалу відносно базових зразків на 30-66%. Загалом, завдяки модернізації рівень бойових можливостей літальних апаратів ЗС України може бути збільшений у середньому на 45%.
На сьогодні в авіації Повітряних Сил експлуатуються вже прийняті на озброєння Збройних Сил України відремонтовані та модернізовані літаки типів МіГ-29, Су-24, Су-25 та Л-39, 6 модернізовані тренажери літаків МіГ-29, Л-39, вертольота Мі-8.
Модернізація бойових літаків дозволила збільшити дальність виявлення повітряних і наземних цілей, забезпечити високу ймовірність ураження цілі, реалізацію концепції застосування високоточних засобів ураження. Значно підвищилася безпека польотів, надійність, бойова живучість та інші ТТХ бойових машин.
Загалом, тільки у 2017 році для Повітряних Сил очікується отримання близько 60 відремонтованих та модернізованих літаків (винищувачі Міг-29, Су-27, штурмовики Су-25, бомбардувальники Су-24, навчально-бойові літаки Л-39).
Відповідна робота триває і у щодо відновлення бойового потенціалу зенітних ракетних військ Спільними зусиллями ремонтних підприємств Державного концерну «Укроборонпром», структурних підрозділів МОУ, ГШ та ремонтних частин зенітних ракетних військ вдалося значно підняти рівень живучості зенітного ракетного озброєння.
Результатом цієї плідної співпраці є те, що на теперішній час усі підрозділи ЗРВ готові до бойового застосування.
Відповідна робота проводиться також і у військах зв’язку, розвідці та інших.
Ураховуючи завдання поставленні перед Повітряними Силами у 2017 році основні зусилля підготовки зосередженні на подальшому удосконаленні органами військового управління, військами (силами) оперативних (бойових) спроможностей для виконання завдань планування та управління бойовими діями у складі угруповань військ (сил), протиповітряною обороною України, застосуванням чергових сил з ППО важливих державних об’єктів та угруповань військ (сил) з урахуванням досягнутого рівня підготовки та бойового досвіду, набутого в ході проведення антитерористичної операції. Підтриманні готовності визначеним складом військ (сил) до участі в міжнародних (багатонаціональних) навчаннях, операціях з підтримання миру і безпеки (місіях), несення чергування в багатонаціональних військових формуваннях високої готовності, набуття спроможностей щодо оперативної сумісності зі збройними силами держав — членів НАТО та початку планомірного переходу до стандартів НАТО;
Сьогодні Повітряні Сили забезпечують виконання визначених завдань, зокрема щодо стримування, у взаємодії з іншими видами Збройних Сил України, збройної агресії проти України з повітря, прикриття важливих об’єктів держави, угруповань своїх військ від ударів засобів повітряного нападу та ураження військ і об’єктів противника.
Для більш ефективного використання сил і засобів було здійснено передислокацію авіації, висування підрозділів зенітних ракетних і радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних Сил України до нових районів бойового призначення.
У рамках визначених завдань Повітряними Силами здійснено нарощування системи управління військами з використанням захищених та рухомих пунктів управління, радіолокаційного поля за рахунок розгортання станцій в районах бойового призначення, авіаційного та зенітного ракетного прикриття важливих державних об’єктів та угруповань військ.
— Виконуючи Мінські домовленості, у проведенні антитерористичної операції бойова авіація на даний час не застосовується. Однак, визначеним складом сил та засобів екіпажі літаків МіГ-29 та Су-27 щодоби несуть бойове чергування з протиповітряної оборони держави.
Натомість транспортна авіація виконує низку завдань з перевезення особового складу та військового майна.
Ураховуючи проблемні питання, які виникли під час АТО, у Повітряних Силах проводяться відповідні заходи, деякі з них вже впроваджуються в життя. Передусім, це обладнання літальних апаратів модернізованими засобами захисту від наземних засобів ураження, взяття на озброєння Повітряних Сил сучасних безпілотних літальних апаратів, достатньої кількості керованих авіаційних засобів ураження, а також оновлення та модернізація парку авіаційної техніки та озброєння.
Основні завдання, які сьогодні стоять перед Повітряними Силами, це є передусім забезпечення необхідного рівня бойової готовності авіаційних військових частин, військових частин зенітних ракетних, радіотехнічних та спеціальних військ, , підготовки льотного складу до виконання завдань за призначенням вдень та вночі, у простих і складних метеоумовах, забезпечення сил, задіяних в АТО авіаційна підтримка, повітряні перевезення військ та вантажів.
Бойові обслуги авіаційних, зенітних ракетних та радіотехнічних підрозділів несуть бойове чергування, здійснюють контроль за перельотами повітряних суден через державний кордон з семи країнами світу, зона відповідальності при цьому складає близько семи тисяч кілометрів повітряного кордону України.
З цією метою до бойового чергування з протиповітряної оборони щоденно залучаються понад 4 500 чоловік особового складу та близько 450 одиниць озброєння і військової техніки.
За перше півріччя 2017 року було супроводжено близько 182 тисяч повітряних цілей, що в середньому складає близько 8000 цілей за добу та зафіксовано понад 7700 тисяч порушень порядку використання повітряного простору України, 5 з яких — порушення перетину державного кордону України.
Серед головних завдань, які сьогодні успішно реалізовуються у Повітряних Силах з урахуванням досвіду проведення антитерористичної операції, є насамперед відновлення інфраструктури та перегляд місць постійної дислокації військових частин Повітряних Сил з урахуванням сучасного безпекового середовища, здійснення поступового переходу органів управління Повітряних Сил на J структуру, прийняту у країнах-членах НАТО, підвищення боєготовності та здатності частин та підрозділів Повітряних Сил до виконання завдань за призначенням, інтенсифікація підготовки Повітряних Сил до виконання завдань за призначенням, закупівля, відновлення та модернізація озброєння та військової техніки.
Структурно Повітряні Сили складаються із командування, повітряних командувань, Харківського Національного університету Повітряних Сил, військових частин та установ безпосереднього підпорядкування.
До складу Повітряних Сил належать роди авіації: бомбардувальна, винищувальна, штурмова, розвідувальна, транспортна авіація та роди військ: зенітні ракетні та радіотехнічні війська.
Також до складу Повітряних Сил входять окремі військові частини і підрозділи спеціальних військ це — розвідувальні, інженерні, радіаційного, хімічного і бактеріологічного захисту, зв’язку, автоматизованих систем управління та радіотехнічного забезпечення, радіоелектронної боротьби, метеорологічного забезпечення, частини матеріально-технічного і медичного забезпечення та інші.
На озброєнні Повітряних Сил знаходяться літаки МІГ-29, Су-27, Су-25, Су-24, Су-24МР, Л-39, Іл-76, Ан-26, Ан-24, Ан-30, Ту-134, вертольоти Мі-8, Мі-9, зенітні ракетні комплекси С-300 та «Бук» різних модифікацій.
Підготовка фахівців для Повітряних Сил здійснюється в одному з провідних навчальних закладів Збройних Сил України — Харківському Національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Загальна чисельність Повітряних Сил складає близько 50 тисяч.
Загальна чисельність Повітряних Сил складає близько 50 тисяч.
Зважаючи на важливе значення Повітряних Сил Збройних Сил України у забезпеченні обороноздатності держави 27 червня 2007 року Указом Президента України було встановлено День Повітряних Сил Збройних Сил України, який відзначається щорічно у першу неділю серпня.
Військово-Морські Сили Збройних Сил України
Україна — морська держава, і Військово-Морські Сили Збройних Сил України є основним інструментом її захисту з морського напрямку.
Військово-Морські Сили Збройних Сил України призначені для стримування або відсічі у взаємодії з іншими видами Збройних Сил, іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами збройної агресії проти України з моря та на приморських напрямках.
Організаційно Військово-Морські Сили Збройних Сил України включають Командування Військово-Морських Сил ЗС України, військово-морські бази, надводні сили, морську авіацію, морську піхоту і артилерію, частини та підрозділи всебічного забезпечення, а також військові навчальні заклади.
Після окупації та анексії Кримського півострова Російською Федерацією Військово-Морські Сили опинилися у вкрай тяжкому становищі. Національний флот практично втратив понад 80% своїх активів і спроможностей, поніс значні кадрові, матеріальні та психологічні врати. Тому, серед інших, відновлення боєздатності стало головним завданням Командування ВМС після передислокації на материкову частину України.
З квітня 2014 року Військово-Морськими Силами у взаємодії з органами місцевої влади, правоохоронними структурами та патріотичними волонтерськими організаціями постійно проводиться комплекс стабілізаційних і консолідаційних заходів. Тоді, навесні 2014 року, рішучі дії флоту сприяли стабілізації обстановки в Одеській та Миколаївській областях.
Вдалося нейтралізувати реальну на той час загрозу розширення російської агресії на території півдня України, забезпечити ефективну протидію розповсюдженню сепаратистських рухів.
Одночасно було розпочато інтенсивну та кропітку роботу щодо відновлення та нарощування потенціалу ВМС та приведення його у відповідність до існуючих загроз з боку Російської Федерації.
У найкоротші терміни було відновлено і суттєво нарощено можливості морської піхоти та берегової артилерії. Вже з вересня 2014 року тактичні групи морської піхоти розпочали активну участь у проведенні антитерористичної операції на сході держави. Й до сьогодні до зони їх відповідальності належить один з найбільш важливих оперативних напрямків на півдні Донецької області в районі міста Маріуполь.
Відновлено реалізацію заходів з будівництва корабельного складу. Зокрема, зрушено з місця заморожені минулим керівництвом держави і збройних сил проекти будівництва багатоцільових корветів і протикорабельних ракетних комплексів, малих артилерійських броньованих катерів.
Активно розвивається військово-морське співробітництво з країнами членами — НАТО і ЄС. Зокрема, введено в практику систематичне проведення в північно-західній частині Чорного моря навчань типу «ПАСЕКС». Нових форм та практичного змісту набули традиційні українсько-американські навчання «Sea Breeze». Активізовано співпрацю з румунською, турецькою, болгарською та грузинською сторонами щодо створення багатонаціонального військово-морського з’єднання та його застосування у Чорному морі для виконання визначених завдань по контролю обстановки і реагування на кризові ситуації на морі, проведення спільних заходів бойової підготовки та обміну досвідом розвитку флотів, реагування на сучасні виклики та загрози європейській ті світовій безпеці.
Протягом 2016 року до виконання бойових завдань підготовлено 33 бойових кораблів (катерів) та суден забезпечення, 22 екіпажі морської авіації, шість військових частин артилерії та морської піхоти, дванадцять військових частин всебічного забезпечення.
За три роки до військових частин ВМС надійшло більше 200 основних зразків озброєння і військової техніки. Загалом вдалося досягти зростання рівня укомплектованості військових частин та підрозділів ВМС основними зразками озброєння і військової техніки майже на 40%.
За значної підтримки ОПК було відновлено більше 30 зразків ракетно-артилерійського озброєння, близько 400 одиниць озброєння і військової техніки. До військових частин додатково поставлено більше 1,5 тис. одиниць стрілецької зброї та оптичних приладів, у тому числі новітніх зразків та тих, які надійшли у якості міжнародної допомоги.
На сучасному етапі Згідно зі Стратегічним оборонним бюлетенем України однією з цілей оборонної реформи є відродження військово-морського потенціалу держави.
За результатами оборонної реформи військово-морські спроможності України мають бути нарощені до рівня, достатнього для забезпечення:
- оборони морського узбережжя Чорного і Азовського морів;
- недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав держави в її виключній (морській) економічній зоні;
- участі у міжнародних (спільних) операціях під проводом НАТО і ЄС;
- розвитку інфраструктури базування сил.
Конкретні заходи щодо виконання цих цілей на найближчу перспективу включені до Державної програми розвитку Збройних Сил України на період до 2020 року.
Для визначення заходів розвитку Військово-Морських Сил на довгострокову перспективу продовжується робота щодо вивчення досвіду розбудови національних флотів країн-партнерів.
У найближчій перспективі передбачається мати у складі ВМС ЗС України на Азовському морі берегову і морську компоненти сил.
До їх складу будуть входити морська піхота та берегова артилерія, а також корабельні з’єднання, які будуть сформовані за рахунок новітніх бойових катерів вітчизняного виробництва.
Сьогодні практично вирішено питання щодо створення інфраструктури, необхідної для дислокації та базування ВМС ЗС України на Азовському морі. Продовжується узгодження питань на рівні міністерств та відомств щодо передачі відповідних фондів до сфери управління Міністерства оборони України.
НАДВОДНІ СИЛИ
Надводні сили ВМС призначені для пошуку та знищення корабельних угруповань і підводних човнів противника, захисту пунктів базування і морських комунікацій, постановки мінних та сіткових загороджень, порушення морських комунікацій противника, участі у вогневій підтримці сухопутних військ на узбережжі, забезпечення висадки морських десантів, ведення розвідки та радіоелектронної боротьби, пошуку та рятування екіпажів літальних апаратів, надводних суден, підводних човнів, які зазнали аварії.
Надводні сили включають: дві бригади надводних кораблів, два дивізіони кораблів охорони і забезпечення, дивізіон пошуково-рятувальних суден. Флагманом Військово-Морських Сил ЗС України є фрегат «Гетьман Сагайдачний» (U130).
Після передислокації з Криму та Севастополя військовим морякам спільно з підприємствами військово-промислового комплексу довелося докласти значних зусиль для відновлення бойового ядра флоту. Незважаючи на численні організаційні, технічні, фінансові, кадрові та інші проблеми, за короткий проміжок часу вони відновили та наростили бойові спроможності надводних сил і приступили до виконання бойових завдань з викриття морської обстановки в зоні відповідальності, посилення охорони морської ділянки державного кордону України. У період до 2020 року уряд Сполучених Штатів пропонує передати Україні майно оборонного призначення та нові навігаційні комплекси.
Наприкінці 2016 року надводна компонента флоту вперше за багато років поповнилась новими бойовими одиницями. До складу ВМС ЗС України включені два малі броньовані артилерійські катери (типу «Гюрза») «Аккерман» і «Бердянськ».
Призначення таких маневрених і швидкісних катерів — охорона пунктів базування та портів, річкових та морських комунікацій у межах територіального моря, захист судноплавства на прикордонних річках, участь у пошуково-рятувальних операціях, у боротьбі з піратством, незаконною міграцією та контрабандою.
Продовжується будівництво ще чотирьох катерів цієї серії та 2 десантно-штурмових катерів типу «Кентавр» проекту 58181 за державними контрактами, які укладені з Міністерством оборони України у 2016 році.
МОРСЬКА АВІАЦІЯ
Морська авіація організаційно зведена у морську авіаційну бригаду. Має на озброєнні літальні апарати наземного і корабельного базування та включає протичовнову, транспортну і пошуково-рятувальну компоненти.
Її основними завданнями є: вогнева підтримка дій сил (військ), ведення повітряної розвідки, транспортне забезпечення сил (військ), участь в аварійно-рятувальних та пошукових операціях.
З початком російської агресії проти України морські льотчики морської авіаційної бригади мужніми та рішучими діями в складних умовах обстановки зуміли провести успішну операцію по евакуації із заблокованого російськими окупаційними військами аеродрому літаків та гелікоптерів на материкову частину України до міста Миколаїв. На даний час морські авіатори постійно підвищують власний рівень підготовки та нарощують бойові спроможності щодо виконання завдань за призначенням.
МОРСЬКА ПІХОТА
Елітою національних Військово-Морських Сил є морська піхота.
Являє собою передові сили висадки, що призначений для дій у складі тактичних і оперативно-тактичних десантів, а також оборони пунктів базування ВМС, островів, ділянок узбережжя, портів, аеродромів та інших важливих об’єктів.
Морські піхотинці діють у тісній взаємодії з іншими родами Військово-Морських Сил ЗС України.
Після передислокації з Криму, «чорних беретів» було менше батальйону. У стислі терміни в нових місцях дислокації морські піхотинці відновили свої бойові спроможності. Сформовано повноцінну бригаду морської піхоти, створено новий окремий батальйон морської піхоти, який отримав постійну «прописку» під Одесою.
Сьогодні у визначених районах на сході держави морські піхотинці з честю виконують бойові завдання по захисту незалежності та територіальної цілісності України.
АРТИЛЕРІЯ
Артилерія Військово-Морських Сил ЗС України основним завданням має ураження надводних цілей противника в територіальному морі, вогневу підтримку дій морської піхоти на приморському напрямку. Має на озброєнні артилерійські комплекси та реактивні системи залпового вогню.
Флотські артилеристи з честю виконують завдання в зоні проведення антитерористичної операції, несуть бойове чергування з артилерійського прикриття визначених районів південних областей України.
ПІДРОЗДІЛИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Структуру сил забезпечення флоту, його надійний тил, складають частини та установи оперативного, бойового, технічного і тилового забезпечення.
Флотські фахівці виконують ремонтні роботи на кораблях та суднах, проводять відновлення озброєння і військової техніки. Від рівня їх професійності залежить ефективність виконання завдань бойовими підрозділами.
НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ
Система військово-морських навчальних закладів наразі включає: Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія», Військово-Морський ліцей, Навчальний центр Військово-Морських Сил ЗС України та Відділення військової підготовки Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету «Одеська морська академія».
Правонаступником Академії військово-морських сил імені Павла Степановича Нахімова, інфраструктура якої залишилася в тимчасово окупованому Криму, став факультет, а з 2016 року — Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія». Тут готують фахівців для національного флоту і студентів вищих навчальних закладів за програмою офіцерів запасу. Курсанти проходять морську практику та мають можливість стажуватись на кораблях і у військових частинах як національних Військово-Морських Сил ЗС України, так і країн-членів НАТО. Серед сьогоднішніх курсантів багато учасників антитерористичної операції.
Лави майбутніх офіцерів кожного року поповнюють випускники Військово-Морського ліцею. Головна мета створення цього навчального закладу — забезпечення соціального захисту та державної підтримки у вихованні дітей, підвищення їх мотивації до служби на флоті.
Навчальний центр Військово-Морських Сил ЗС України проводить підготовку військовослужбовців військової служби за контрактом та військовослужбовців строкової військової служби за військово-морськими спеціальностями.
Ще одним навчальним закладом флоту є Відділення військової підготовки Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету «Одеська морська академія». Молодших спеціалістів тут готують за п’ятьма спеціалізаціями. Випускники коледжу можуть займати старшинські посади техніків та старшин команд на кораблях різних класів або ж продовжити навчання у вищій школі.
УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ ВІЙСЬКОВОМУ СПІВРОБІТНИЦТВІ
Головною метою міжнародного військового співробітництва Військово-Морських Сил Збройних Сил України слід вважати отримання світового досвіду для вирішення довготривалих та поточних завдань розвитку Військово-Морських Сил ЗС України. Співробітництво проводиться як за програмами двостороннього співробітництва, так і в рамках Річної національної програми співробітництва Україна-НАТО на відповідний рік.
Основними завданнями є:
- чергування у складі Сил реагування НАТО та Бойової тактичної групи ЄС «ХЕЛБРОК»;
- систематичне проведення в північно-західній частині Чорного моря навчань типу «ПАСЕКС».
- виконання «Плану досягнення цілей партнерства силами та засобами Військово-Морських Сил ЗС України, виділеними для участі у Процесі планування та оцінки сил (ППОС) та Концепції оперативних можливостей НАТО (КОМ)»;
- втілення в практику підготовки Військово-Морських Сил ЗС України передового досвіду з підготовки та участі багатонаціональних сил у миротворчих операціях;
- координація проведення на території України міжнародних навчань «Сі Бриз»;
- участь в антитерористичних операціях НАТО «Активні зусилля» та ВМС Турецької Республіки «Чорноморська гармонія».
Згідно з Указом Президента України від 12 червня 2015 року № 331/2015, своє професійне свято — День Військово-Морських Сил ЗС України — українські військові моряки відзначають щорічно у першу неділю липня.
Високомобільні десантні війська Збройних Сил України
Високомобільні десантні війська (ВДВ) Збройних Сил України — це окремий рід військ Збройних Сил України, який призначений для вертикального охоплення противника та дій в його тилу.
Окремий рід військ — складова частина ЗС України, призначена для виконання властивих тільки їм завдань.
Високомобільні десантні війська спроможні швидко реагувати на різноманітні загрози та виклики, виконувати завдання за призначенням в умовах, що характеризуються високими маневреністю та автономністю дій.
Основними завданнями ВДВ визначені:
- порушення управління військами і роботи тилу противника;
- заборона планомірного використання резервів противником;
- боротьба з повітряними десантами і угрупуваннями противника, що прорвалися;
- заняття і утримання важливих об’єктів (рубежів) з метою забезпечення безперешкодного і своєчасного оперативного розгортання військ (сил) у визначених операційних зонах (районах).
Крім основних завдань ВДВ можуть брати участь у: боротьбі з незаконними збройними формуваннями, міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, заходах щодо здійснення захисту життя і здоров’я громадян та об’єктів державної власності за межами України та виконувати інші завдання, визначені законами України.
Озброєння та бойова техінка
Бронетанкова техніка: на озброєнні в десантно-штурмових, повітрянодесантній та аеромобільній бригадах Високомобільних десантних військ Збройних Сил України стоять бронетранспортери БТР-70, БТР-80; БТР-3Е1, БТР-3ДА бойові машин БМД-1; БМД-2; БМП-1; БМП-2; танки Т-80БВ, бронемашини КрАЗ Спартан, інші зразки озброєння.
Артилерійське озброєння: на озброєнні артилерійських підрозділів військових частин Високомобільних десантних військ Збройних Сил України знаходяться самохідні гаубиці 2С1 «Гвоздика», 2С3 «Акація», самохідна гармата 2С9 «Нона», причіпна гаубиця Д-30, реактивна система залпового вогню БМ-21 «Град», 82-мм міномет 2Б-14 «Піднос», автоматичний міномет 2 Б9 «Васильок», 120-мм міномет 2Б11, протитанкові ракетні комплекси «Стугна-П», «Фагот», «Конкурс» та «Штурм-С», рухомі пункти управління та інша техніка.
Озброєння ППО: на озброєнні підрозділів протиповітряної оборони Високомобільних десантних військ Збройних Сил України перебувають зенітні ракетні комплекси «Стріла-10», переносні зенітні ракетні комплекси «Ігла», зенітні артилерійські установки ЗУ 23-2, радіолокаційні станції та рухомі пункти управління.
Відповідно до Указу Президента України 457/2012 від 27 липня 2012 року, — 2 серпня відзначається День Високомобільних десантних військ Збройних Сил України.
Відповідно до Указу Президента України №380/2017 від 21 листопада 2017 року, — в Україні установлено День Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, який відзначатиметься щороку 21 листопада.
Сили спеціальних операцій Збройних Сил України
Сили спеціальних операцій – це окремий рід сил, є складовою ЗСУ, який відповідно до Закону України “Про Збройні Сили України”, може залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, організації та підтримання дій руху опору, проведення військових інформаційно-психологічних операцій, боротьби з тероризмом і піратством, заходів щодо здійснення захисту життя, здоров’я громадян та об’єктів (майна) державної власності за межами України, забезпечення їх безпеки та евакуації (повернення), посилення охорони державного кордону, захисту суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні і континентального шельфу України та їх правового оформлення, забезпечення безпеки національного морського судноплавства України у відкритому морі чи у будь-якому місці, що знаходиться поза межами юрисдикції будь-якої держави, заходів щодо запобігання розповсюдженню зброї масового ураження, протидії незаконним перевезенням зброї і наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у відкритому морі, ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві, міжнародних антитерористичних, антипіратських та інших міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.
Загальна структура ССпО складається з військових частин спеціального призначення, інформаційно-психологічних операцій та забезпечення.
Відповідно до Указу Президента України №311/2016 від 26 липня 2016 року – 29 липня відзначається День Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.
Рішенням Міністра оборони України, затверджена відповідна символіка Сил спеціальних операцій Збройних Сил України
ОФІЦІЙНА СИМВОЛІКА
